- розграбувати
- I розграбув`ати
див. розграбовувати.
II розгр`абуватидив. розгрібати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розграбувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розграбований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розграбувати. || розграбо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розграбування — я, с. Дія за знач. розграбувати … Український тлумачний словник
розмітати — а/ю, а/єш, недок., розмести/, ету/, ете/ш, мин. ч. розмі/в, мела/, мело/; док., перех. 1) Метучи в різні боки, прибирати що небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Розмітати стежку. || Змітати що небудь у… … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки